Випуск № 2

Iнформацiйно-аналiтичний центр педагогiчних iнновацiй працює над проблемою "iнновацiйнi форми iнформацiйного забезпечення навчально-виховного процесу в загальноосвiтнiх навчальних закладах" за такими напрямами: дистанцiйне навчання в школах країни Європи та США як засiб iнформацiйного забезпечення навчально-виховного процесу; розвиток iнформацiйних педагогiчних мереж в освiтнiх системах зарубiжних країн; освiтянська проектна дiяльнiсть як iнновацiйна форма iнформацiйного забезпечення навчального процесу; засоби масової iнформацiї як форма iнформацiйного забезпечення навчально-виховного процесу в загальносвiтнiй школi; iнструменти вимiрювання навчальних досягнень учасникiв навчально-виховного процесу.

Монiторинг якостi освiти

Впровадження Державних стандартiв базової i повної середньої освiти найближчим часом актуалiзують проблему створення системи монiторингу якостi освiти. Постає задача отримання об'єктивної iнформацiї про результати навчання вiдповiдно до освiтнiх стандартiв, на основi яких можна буде приймати рiшення з управлiння освiтою. Потреба визначення напрямкiв модернiзацiї української школи потребує точної iнформацiї про стан освiти країни у порiвняннi з iншими країнами свiту, отриманої на основi iнструментарiю, який вiдображає свiтовi прiоритети в галузi освiти.

У мiжнароднiй педагогiцi iснує ряд iнструментiв вимiрювання навчальних досягнень учнiв, якi використовуються в багатьох країнах свiту, серед них: PISA (Мiжнародна програма оцiнки знань та умiнь учнiв за напрямками: "грамотнiсть читання", "математична грамотнiсть" та "природничонаукова грамотнiсть"), TIMSS (Третє мiжнародне дослiдження якостi математичної та природничонаукової освiти), PIRLS (Мiжнародний проект "Вивчення якостi читання та розумiння тексту"), IEAP II (Друге дослiдження з порiвняльної оцiнки математичної пiдготовки учнiв), CIVIC (Порiвняльна оцiнка громадянської освiти випускникiв середньої та основної школи), SITES (Друге порiвняльне дослiдження iнформацiйних та комунiкацiйних технологiй в освiтi) та iншi.

Мiжнародне дослiдження TIMSS

Найбiльш важливим мiжнародним дослiдженням з оцiнки якостi освiти в свiтi у 90-х роках ХХ столiття вважається TIMSS - третє мiжнародне дослiдження з оцiнки якостi математичної та природничонаукової освiти, яке вiдбулось у 1994-1995-х рр.

Метою дослiдження була порiвняльна оцiнка природничо-математичної пiдготовки учнiв середньої школи в країнах з рiзними системами освiти та виявлення факторiв, якi впливають на рiвень пiдготовки.

Завдання ТIMSS реалiзовувались за такими напрямками:

• Збiр, аналiз та узагальнення iнформацiї стосовно систем освiти в країнах, якi беруть участь у дослiдженнi;
• Аналiз та порiвняння систем природничо-математичної освiти на рiвнi визначення цiлей, планування змiсту освiти та вимог щодо пiдготовки учнiв у рамках конкретних предметiв (аналiз навчальних планiв, програм та пiдручникiв природничо-математичних предметiв);
• Аналiз навчального процесу навчання з математики та природничонаукових предметах (органiзацiя навчального процесу; методи викладання; можливостi, якi надаються учням пiд час навчання математицi та природничонауковим предметам; забезпечення навчального процесу лiтературою та iншими засобами навчання);
• Оцiнка результатiв навчання, яка включає в себе не тiльки оцiнку навчальних досягнень учнiв за природничо-математичною освiтою, але й виявлення їх вiдносин;
• Аналiз взаємозв'язку серед запланових та реалiзуємих рiвней освiти з одного боку та результатами навчання (досягнутий рiвень освiти) з iншого боку.

Пiд час дослiдження аналiзувався змiст шкiльної математичної та природничонаукової освiти, а також оцiнювалась математична та природничонаукова пiдготовка учнiв початкової школи (3-4 класи), основної школи (7-8 класи), а також випускникiв середньої школи. Обов'язковою для всiх країн була участь в тестуваннi учнiв основної школи. Водночас з тестуванням школярiв оцiнювались навчальнi досягнення пiд час виконання учнями практичних робiт. Результати дослiджень TIMSS для початкової, основної та старшої школи з аналiзом результатiв практичного тесту вiдображенi в мiжнародних звiтах.

Мiжнародна програма PISA

Органiзацiя Економiчного Спiвробiтництва та Розвитку (ОEСD - Organisation for Economic Co-operation and Development) впроваджує Мiжнародну Програму оцiнки знань та умiнь учнiв (PISA - Programme for International Student Assessment), основною метою якої є отримання надiйних вiдомостей про результати навчання в рiзних країнах свiту, якi можна порiвняти на мiжнародному рiвнi. Передбачається, що отримана iнформацiя надасть можливiсть країнам-учасницям приймати обгрунтованi рiшення в галузi освiти.

Вимiрювання знань проводиться серед учнiв 15-ти рiчного вiку. Такий вибiр визначено через те, що в багатьох країнах до цього вiку закiнчується обов"язкове навчання в школах, а навчальнi програми в рiзних країнах мають багато спiльного. Особливий iнтерес на даному етапi викликає можливiсть визначити стан знань та умiнь, якi можуть бути корисними для учнiв у майбутньому, а також умiння самостiйно набувати знання, якi потрiбнi для успiшної адаптацiї в сучасному свiтi.

Основнi вiдомостi про дослiдження PISA.

Загальна характеристика:

• Стандартизована оцiнка пiдготовки пiдлiткiв 15-ти рокiв. Матерiали розроблени спiльно країнами-учасницями мiжнародної програми;
• Проводиться в 32-х країнах, 28 з яких є членами Органiзацiя Економiчного Спiвробiтництва та Розвитку;
• Планується тестувати вiд 4500 до 10000 учнiв у кожнiй країнi.

Змiст:

• Дослiдження пiдготовки учнiв проводиться за трьома напрямками "грамотнiсть читання", "математична грамотнiсть" та "природньонаукова грамотнiсть". Кожен з напрямкiв вiдповiдає певним шкiльним предметам;
• Особлива увага придiляється розумiнню учнями основних понять, опанування основними методами, якi вивчаються в рамках трьох вищезазначених напрямкiв, та умiнню використовувати свої знання в рiзних ситуацiях;
• Вимiрюється не рiвень опанування конкретним змiстом навчальних дисциплин, а рiвень бiльш широких знань та умiнь, якi потрiбнi для дорослого життя та набутi пiд час вивчення шкiльних предметiв. Велика увага також придiляється оцiнцi мiжпредметних компетентностей учнiв (використання знань, отриманих в рамках вивчення рiзних предметiв або з iнших джерел для вирiшення поставленої задачi).

Методи:

• Використовується письмова форма контролю (тести). Учню вiдводиться двi години (120 хвилин) для виконання тесту;
• Тести складаються з двох типiв завдань: завдання з готовими вiдповiдями, серед яких треба вибрати вiрну, та завдання, на якi учень повинен дати власну стислу або повну вiдповiдь. Деякi завдання складаються з низки питань рiзної складностi, якi мають вiдношення до окремої життєвої ситуацiї;
• Складається декiлька варiантiв тестiв. При тому одна й та ж сама група завдань може бути включена в рiзнi варiанти;
• iнформацiя про учнiв збирається за допомогою анкетування ( для заповнення анкети учням пропонується 20-30 хвилин). Директора шкiл протягом 30 хвилин заповнюють анкети, в яких надається iнформацiя про власнi школи. Отримана iнформацiя використовується для виявлення впливу зазделагiдь визначених факторiв на результати навчання.

Термiни проведення.

Дослiдження проводяться трьохрiчними циклами. Перший цикл вiдбувся протягом 1998 - 2000 рр., його результати були надрукованi в 2001р. Другий цикл - 2001 - 2003рр., третiй - 2004 - 2006рр. У майбутньому ця послiдовнiсть циклiв буде повторюватись. В кожному циклi головна увага придiляється одному з напрямкiв дослiдження. За двома другими напрямками отримують iнформацiю стосовно деяких накопичених вмiнь. В 2000 р. основним напрямком було "грамотнiсть читання", в 2003р. - "математична грамотнiсть", в 2006р. - "природничонаукова грамотнiсть".

Результати:

• Кiлькiснi показники, якi характеризують стан основних знань та умiнь 15-ти рiчних учнiв;
• Кiлькiснi показники, якi характеризують стан факторiв, що впливають на результати навчання учнiв та стан справ у школi;
• Кiлькiснi показники, якi характеризують тенденцiї змiни результатiв протягом часу.

Таким чином ця тривала програма дозволить створити банк даних про стан знань та умiнь учнiв, про фактори, якi впливають на результати навчання та стан справ у школi, та про тенденцiї змiн щодо пiдготовки учнiв у рiзних країнах свiту.

Результати дослiджень друкуються кожнi три роки разом з показниками, якi характеризують системи освiти рiзних країн. Ця iнформацiя дозволяє країнам-учасницям порiвнювати свої досягнення з досягненями iнших країн та використовувати результати порiвняння пiд час визначення полiтики в галузi шкiльної освiти.

Країни, якi брали участь в першому циклi дослiдження PISA: Австралiя, Австрiя, Бельгiя, Бразилiя, Канада, Китай, Чеська Республiка, Данiя, Фiнляндiя, Францiя, Нiмеччина, Грецiя, Угорщина, iсландiя, iрландiя, iталiя, Японiя, Корея, Латвiя, Люксемьург, Мексика, Нiдерланди, Нова Зеландiя, Норвегiя, Польща, Португалiя, Росiя, iспанiя, Швецiя, Швейцарiя, Англiя та США.

Програма здiйснюється Консорцiумом, який складається з провiдних мiжнародних дослiдницьких органiзацiй за участю нацiональних центрiв та органiзацiї ОЕСР. Керує роботой Консорцiуму Австралiйська Рада педагогiчних дослiджень (The Australian Council for Educational Research - ACER). До складу Консорцiуму входять такi органiзацiї:

• Нiдерланський Нацiональний iнститут Педагогiчних Вимiрювань (Netherlands National Institute for Educational Measurement - Cito);
• Служба педагогiчного тестування (Educational Testing Service, ETS, США);
• Нацiональний iнститут дослiджень в галузi освiти (NIER, Японiя);
• Вестат США (Westat, USA)

Вiдмiнностi дослiдження PISA вiд iнших мiжнародних дослiджень

Сьогоднi змiнюється погляд на те, якою повинна бути пiдготовка випускника основної школи. Поруч з формуванням предметних знань та умiнь, школа повинна розвивати в учнiв умiння використовувати свої знання в рiзноманiтних ситуацiях, наближених до реальностi. В подальшому життi цi умiння будуть сприяти активної участi випускника школи в життi суспiльства, допоможуть йому накопичувати знання протягом всього життя. Дослiдження PISA має на метi перевiрку наявностi таких умiнь та пiдготовку молодi до "дорослого" життя. Саме такий пiдхiд вiдрiзняє його вiд iнших мiжнародних дослiджень, основною метою яких є превiрка визначених шкiльними програмами предметних знань та умiнь за допомогою виконання навчальних завдань, якi мало або зовсiм не пов"язанi з реальним життям. Розглянемо визначення та стислi характеристики кожного з трьох напрямкiв даного дослiдження: "грамотнiсть читання", "математична грамотнiсть", "природньонаукова грамотнiсть".

"Грамотнiсть читання" - здатнiсть людини до розумiння письмових текстiв та рефлексiї на них, здатнiсть використовувати їх змiст для досягнення власних цiлей, розвитку знань та можливостей, для активної участi в життi суспiльства. Таким чином, термiн "грамотнiсть читання" має широкий смисл. Вiн не передбачає просто перевiряти технiку читання. Мета дослiдження висвiтлює сучасне уявлення стосовно вмiння "грамотно читати". Згiдно такого пiдходу, випускник основної школи повинен розумiти тексти, розмiрковувати над змiстом, оцiнювати їх смисл та значення, викладати свої думки стосовно того, що вiн прочитав. Основна увага придiляється перевiрцi вмiння "грамотно читати" в рiзних ситуацiях. Учням пропонуються тексти рiзних жанрiв: уривки з художнiх творiв, бiографiї, тексти розважального характеру, особистi листи, документи , статтi з газет та журналiв, iнструкцiї, рекламнi оголошення, географiчнi мапи та iн. В них використовуються рiзнi форми представлення iнформацiї: дiаграми, малюнки, мапи, таблицi та графiки.

"Математична грамотнiсть" - здатнiсть людини визначати та розумiти роль математики в свiтi, в якому вона мешкає. Висловлювати добре обгрунтованi математичнi судження та використовувати математику таким чином, щоб задовольняти сьогоденнi та майбутнi потреби, властивi творчому, зацiкавленому та мислячому громадянину. Термiн "грамотнiсть" використовується для того, щоб показати, що вивчення стану математичних знань та умiнь, якi зазвичай визначенi в шкiльнiй програмi, не є першечерговою задачою цього дослiдження. Основна увага придiляється використанню математичних знань у рiноманiтних ситуацiях через використання рiзних пiдходiв, якi потребують мiркування та iнтуiцiї. Очевидно, що для цього треба мати значний обсяг математичних знань та умiнь, якi вивчаються в школi. Учням в основному пропонуються не навчальнi, а практичнi ситуацiї для повсякденного життя (медицина, житло, спорт та iн.). В бiльшостi випадкiв вимагається використовувати знання та всiння з рiзних теи та роздiлiв не тiльки курсу математики, але й iнших шкiльних предметiв, наприклад, фiзики, бiологiї.

"Природньонаукова грамотнiсть" - здатнiсть використовувати природньонауковi знання для визначення в реальних ситуацiя проблем, якi дослiджуються та вирiшуються за допомогою наукових методiв. А також для отримання висновкiв, основаних на спостереженнях та експериментах. Цi висновки потрiбнi для розумiння навколишнього свiту, змiн, якi вiдбуваються завдяки дiям людей та прийняття вiдповiдних рiшень. При цьому остаточне рiшення в багатьох випадках приймається з врахуванням суспiльно-полiтичних або економiчних умов. Природньонауковi знання та вмiння, опанування якими буде оцiнюватись у дослiдженнi, формуються в школах пiд час вивчення предметiв природньонаукового циклу: фiзики ( з елементами астрономiї), бiологiї, хiмiї, географiї. Природньонаукова грамотнiсть включає такi компоненти: загальнопредметнi (загальнонавчальнi) вмiння, якi формуються в рамках природньонаукових предметiв, природньонауковi поняття та ситуацiї в яких використовуються природньонауковi знання. Метою дослiдження є комплексна перевiрка вмiнь та понять. Головна увага придiляється перевiрцi вмiнь: визначати серед запропонованих питань тi, на якi природничi науки можуть дати вiдповiдь; робити науково обiрунтованi висновки на основi запропонованої iнформацiї та iн. Реальнi ситуацiї, запропонованi учням, пов'язанi з актуальними проблемами, якi виникають в особистому життi кожної людини (наприклад, використання продуктiв пiд час дотримання дiєти), в життi людини як члена якогось колективу або суспiльства (наприклад, визначення мiсця електростанцiї вiдносно мiста) або як громадянина свiту (наприклад, усвiдомлення наслiдкiв глобального потеплiння).

Матерiал пiдготовила

науковий спiвробiтник

Iванюк I.В.

Контактна адреса:

03060 м Київ

Берлiнського 9,

тел/факс: 440-96